На головну   |   Історія травматології   |   Гострі травми    |   Обставини травми    |   Оцінка тяжкості стану    |   Пальпація і об'єм рухів

Головна - Діагностика переломів - Рентгенівська діагностика

Рентгенівська діагностика

Рентгенівська діагностика здійснюється у відповідності з викладеними вище принципами проведення рентгенівського дослідження у постраждалих з гострою травмою.

Для виявлення порушень цілісності кісткової тканини рентгенограму слід аналізувати за допомогою негатоскоп, при цьому особливу увагу приділяють простежування безперервності кортикального шару.

Порушення його безперервності дозволяє найбільш швидко виявити зону перелому. Після цього необхідно виявити всі його характеристики (локалізацію, лінію перелому, наявність і характер зміщення уламків).

У складних випадках для уточнення діагнозу може бути використано рентгенівське дослідження в спеціальних положеннях, а також пошарові томограми, комп'ютерна томографія або ядерний магнітний резонанс. Необхідність у застосуванні останніх з перерахованих методів виникає вкрай рідко.

Лікування.

Лікування переломів включає в себе надання першої допомоги і лікування в спеціалізованих лікувальних установах травматологічного профілю. При застосуванні будь-якого способу лікування необхідне дотримання основних принципів, що дозволяють забезпечити найкращі умови для зрощення перелому.

З огляду на особливості регенерації кісткової тканини і механізм утворення кісткової мозолі для максимально швидкого загоєння слід пам'ятати про три обов'язкових компонентах лікування:

  • репозиції кісткових уламків.

  • Іммобілізація.

  • Прискорення утворення кісткової мозолі.



  • Класифікація ушкоджень   |   Інформація про струси   |   Діагностика вивиху    |   Види кісткової мозолі    |   Рентгенівська діагностика