Діагностика вивиху

Вивих діагностується за наявності наступних даних:

травма в анамнезі з характерним механізмом,

больовий синдром,

деформація в області суглоба і зміна осі кінцівки, при цьому суглобової кінець може пальпувати або бути видно на-віч в незвичному для нього місці,

вимушене, специфічне для кожного вивиху положення кінцівки, зміна довжини кінцівки (частіше - укорочення),

відсутність активних і різке обмеження пасивних рухів у суглобі,

"пружні фіксація", при пасивному русі при спробі виведення кінцівки з вимушеного положення відзначається еластичне, пружні опір, а потім вона знову приймає вихідне положення.

Обов'язковим компонентом діагностики є рентгенівське дослідження.

Воно не тільки допомагає уточнити характер вивиху (напрямок зміщення периферичного суглобового кінця), але й дозволяє з'ясувати, чи не супроводжується чи вивих внутрішньосуглобових переломами або відривом сухожиль з ділянками кісткової тканини, що істотно змінює тактику лікування.